Місце, де відбуваються закупівлі

Офіційний учасник системи державних закупівель

Сучасна та надійна платформа для проведення закупівель e-lot.com.ua

Сучасна платформа закупівель e-lot.com.ua, учасник Prozorro, поєднує функціональність та зручність для ефективного проведення закупівель.

Всі плани закупівель замовника КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ЙОСИПІВСЬКА ГІМНАЗІЯ САМГОРОДОЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ХМІЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ"

Шаблони фільтрів

Замовник

Закупівельник

Класифікатор

Регіон

Статус

Очікувана вартість

Вид закупівлі

Дати

Результатів: 156

UA-P-2026-10-13-017374-a

ДК 021:2015: 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання

Закупівельник:

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ЙОСИПІВСЬКА ГІМНАЗІЯ САМГОРОДОЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ХМІЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ"

Замовник:

Дата публікації:

13 жовт 20:01

Дата останної зміни:

13 жовт 20:06

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

80 496.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-10-13-014560-a

Планова сума закупівлі

80 496.00UAH

Перейти

UA-P-2026-10-13-017210-a

ДК 021:2015: 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

13 жовт 19:14

Дата останної зміни:

13 жовт 19:20

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

43 650.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-10-13-014416-a

Планова сума закупівлі

43 650.00UAH

Перейти

UA-P-2026-10-13-012356-a

ДК 021:2015: 39162100-6 Навчальне обладнання (прилади, комплекси, обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології)

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

13 жовт 15:02

Дата останної зміни:

13 жовт 15:26

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

73 458.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-10-13-010686-a

Планова сума закупівлі

73 458.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-24-014693-a

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні засади аналізу виробництва і реалізації продукції 1.1 Теоретична сутність та значення аналізу виробництва і реалізації продукції підприємства Стійке економічне зростання країни насамперед забезпечується високим рівнем ефективності суспільного виробництва, яке безпосередньо залежить від ефективності роботи окремих підприємств. При цьому, вироблена різними галузями економіки продукція є джерелом задоволення потреб як окремих громадян, так і економіки в цілому, соціальної сфери. Промисловість, як одна з найбільших сфер суспільного виробництва країни, визначає рівень її соціально-економічного розвитку, спеціалізацію економіки і масштаби участі в територіальному поділі праці. Сформовані економічні умови, обумовлені процесами глобалізації і розвитком ринкових відносин, вимагають від промислових підприємств безперервного і системного розвитку для створення конкурентоздатного промислового виробництва, що безпосередньо залежить від рівня організації процесу управління такими підприємствами, оперативності ухвалення ефективних рішень. Тому багатовимірний, детальний аналіз діяльності підприємства є необхідним елементом інформаційної системи, за допомогою якої керівництво і фахівці мають можливість ухвалювати адекватні управлінські рішення. Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства [1]. При цьому, правильно обрана стратегія виробництва, відповідні обсяги випуску продукції, стабільний і розширений обсяг збуту продукції, дозволяє всім учасникам виробничої діяльності досягти своїх фінансових цілей. У зв'язку з цим, одним з основних напрямів аналізу діяльності промислових підприємств є вивчення показників виробництва і реалізації виробленої продукції. Аналіз відіграє важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності підприємства. Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю та аналізу процесів, під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Це, передусім, пов'язано зі зміною зовнішніх умов, кон`юнктури ринку, податкового законодавства тощо. Суть проблеми полягає в тому, що більшість підприємців, які зіткнулися з перешкодами, не замислюються щодо необхідності аналізу своєї діяльності, а тому взагалі його не здійснюють. Аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів та формування підприємства до поступового підвищення ефективності його діяльності. Саме на результатах аналізу розробляються та формуються управлінські рішення, які в сучасних умовах жорсткої конкуренції не можуть прийматись інтуїтивно або приблизно. Основним завданням аналізу діяльності підприємства є оцінка використання активів, доходів та витрат за звітний період, виявлення факторів, які негативно або позитивно вплинули на кінцеві фінансові результати. Аналіз діяльності підприємства здійснюється за даними обліку, звітності та іншої економічної інформації. Таким чином, виявляються внутрішньогосподарські резерви, які необхідні для досягнення цілей підприємства. Мета підприємницької діяльності полягає у дотриманні та забезпеченні якості життя працівників та їхніх сімей за рахунок задоволення потреб ринку, збільшення обсягів виробництва та підвищення ефективності діяльності в цілому. При цьому аналіз діяльності підприємства охоплює такі питання: - виконання плану за узагальненими показниками (обсяг виробництва і реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність); - використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових); - організаційно-технічний рівень виробництва, використання виробничих фондів та виробничих потужностей; - ефективне використання оборотних коштів тощо. Загальними завданнями аналізу діяльності підприємства є: - оцінка та перевірка результатів господарської діяльності за певний період; - вивчення причин відхилення від плану чи результатів за минулий період; - розподіл причин на залежні та незалежні; - визначення ефективності роботи підприємства; - виявлення невикористаних можливостей з метою підвищення кінцевої ефективності та якості результатів праці; - розробка заходів щодо усунення втрат та прогнозування результатів діяльності підприємства. Усе це є дуже важливим у сучасних умовах, оскільки без обґрунтованих управлінських рішень, розроблених на базі економічного аналізу, забезпечити ефективну підприємницьку діяльність практично неможливо. Результати вивчення діяльності підприємств свідчать: більшість (90-95%) підприємств забезпечують зростання рентабельності виробництва продукції за рахунок підвищення цін, а не за рахунок раціонального використання виробничих ресурсів. Аналіз діяльності підприємства повинен проводитися постійно та стати основним змістом економічної роботи на підприємстві. Результати аналізу, розроблені висновки та шляхи використання резервів на всіх рівнях господарювання повинні становити основу для підготовки обґрунтованих проектів управлінських рішень. Підготовка та проведення аналізу діяльності підприємства виконуються упродовж п'яти етапів. На першому етапі визначаються і чітко окреслюються мета та завдання аналізу. На другому етапі старанно опрацьовується програма дій, робочий (календарний) план, визначається коло учасників, розподіляються обов'язки між ними, розробляється схема, методика, макети аналітичних таблиць, форм, методичні вказівки щодо їхнього заповнення, а також способи графічного оформлення результатів аналізу. На третьому етапі забезпечується збір необхідної інформації (статистична звітність, дані синтетичного й аналітичного обліку, планова документація, результати спеціальних досліджень тощо), перевіряються їхня достовірність і повнота відповідно до мети аналізу. На четвертому етапі здійснюється аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів та прийомів; забезпечується порівнянність показників; аналізуються причини динамічних змін і відхилень від базового завдання; з'ясовуються причини негативних явищ; кількісно вимірюється вплив факторів; виявляються потенційно невикористані можливості поліпшення роботи підприємства. В результаті групування виділяють фактори, які залежать та які не залежать від підприємства. Надалі особливу увагу приділяють факторам, які безпосередньо залежать від роботи підприємства або його структурного елементу (цеху, дільниці, робочого місця чи іншого окремого функціонального підрозділу управління). На п'ятому, підсумковому, етапі визначаються резерви виробництва, розробляються пропозиції, розраховується економічна ефективність від впровадження заходів та визначається їхній вплив на показники роботи підприємства. Це найвідповідальніший етап, оскільки за результатами аналізу синтезуються всі негативні впливи на окремі фактори та проектується модель подальшої діяльності, за якої виявлені недоліки не повинні більше повторюватися. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту набуває актуальності показник обсягу виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продаж, а, навпаки, можливий обсяг продаж є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне виробляти лише ту продукцію і в такому обсязі, яку воно зможе реально реалізувати [1]. У практиці аналізу діяльності підприємства вартість виробленої продукції розглядають у двох видах: валова і товарна продукція. У більшості досліджуваних наукових працях під валовою продукцією розуміють вартість всієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво, в порівнюваних цінах. Показник валової продукції використовується для аналізу ефективності використання основних і оборотних засобів, трудових ресурсів, завантаження виробничих цехів і ділянок, чисельності основних і допоміжних робітників тощо. Валова продукція включає: – готові вироби (продукти), вироблені за звітний період всіма підрозділами юридичної особи (як зі своєї сировини і матеріалів, так і з сировини і матеріалів замовника), призначені для реалізації на сторону, передачі своєму капітальному будівництву і своїм непромисловим підрозділам, зарахування до складу власних основних засобів, а також видачі своїм працівникам у рахунок оплати праці; – напівфабрикати власного виробництва, відпущені за звітний період на сторону, своєму капітальному будівництву і своїм непромисловим підрозділам, незалежно від того, вироблені вони в звітному періоді або раніше; – роботи (послуги) промислового характеру, виконані на замовлення зі сторони, для свого капітального будівництва і своїм непромисловим підрозділам, а також роботи по модернізації і реконструкції власного устаткування; – роботи по виготовленню продукції (виробів) з тривалим виробничим циклом, виробництво яких у звітному періоді не завершене [2]. Обсяг виробленої продукції визначається без вартості внутрішньозаводського обороту (вартість тієї частини вироблених підприємством готових виробів і напівфабрикатів, яка використовується підприємством для подальшої переробки). Крім того, продукція, вироблена з сировини і матеріалів замовника, не оплачуваних виробником готової продукції, в обсяг продукції у фактичних відпускних цінах виробника включається за вирахуванням вартості такої сировини і матеріалів [3]. Товарна продукція не включає вартість незавершеного виробництва (в т.ч. зміну залишків напівфабрикатів власного виробництва). Обсяг реалізації (продаж) розглядається у двох варіантах: по відвантаженій або оплаченій продукції. Обсягом відвантаженої продукції є вартість продукції власного виробництва, фактично відвантаженої (переданої) у звітному періоді споживачу, виконаних робіт і послуг, прийнятих замовником, незалежно від того, надійшли грошові кошти на рахунок виробника чи ні [8]. Реалізована продукція – це вартість відвантаженої і оплаченої покупцями продукції. Реалізація продукції складається з трьох основних моментів: випуск продукції; відвантаження її споживачам; оплата відвантаженої продукції споживачами. До кінця звітного періоду не вся товарна продукція буде відправлена споживачам. Частина її затримається на підприємстві, утворюючи залишки готової продукції на складі. У зв'язку з тим, що підприємства можуть визначати виручку від реалізації за відвантаженою продукцією або за її оплатою, можливі два варіанти методики аналізу обсягу реалізації. При першому варіанті обсяг відвантаження і реалізації співпадають. Якщо виручку визначають після оплати відвантаженої продукції, то слід мати на увазі, що в кінці звітного періоду не вся відвантажена продукція буде реалізована (оплачена споживачами). Відбувається це з таких причин: - невірне або несвоєчасне оформлення платіжних документів; - неплатоспроможність споживача; - термін оплати ще не настав; - відмова споживача від оплати продукції (наприклад, через погану якість) та ін. Розрахунок впливу цих факторів на обсяг реалізації продукції здійснюють порівнюванням фактичних рівнів факторних показників з базовими та обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Наприкінці аналізу виробництва та реалізації продукції оцінюють вплив факторів, що визначають обсяг виробництва продукції. Їх можна об'єднати в три групи: 1) забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та інтенсивність їх використання: 2) забезпеченість підприємства основними засобами виробництва та інтенсивність їх використання: 3) забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами та ефективність їх використання: Розрахунок впливу цих факторів на обсяг валової і реалізованої продукції можна здійснити за одним із прийомів детермінованого факторного аналізу. Потім вивчаються причини зміни середньорічного виробітку персоналу, фондовіддачі і матеріаловіддачі та їхній вплив на випуск продукції шляхом множення їхнього приросту за рахунок і-го фактора відповідно на фактичну чисельність персоналу, на фактичну середньорічну вартість основних виробничих засобів і на фактичну суму спожитих матеріальних ресурсів у звітному періоді. Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, збільшення прибутку підприємства. Основне завдання комплексного аналізу виробництва та реалізації продукції – аналіз конкурентних позицій підприємства та його здатності до швидкого маневрування ресурса¬ми при зміні кон’юнктури ринку. Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу виробництва та реалізації продукції, наведені в табл. 1.1. Таблиця 1.1. Інформаційна база для аналізу виробництва та реалізації продукції Група Джерела інформації 1. Первинні документи акт приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, відомість про брак, накладна на здачу готової продукції на склад, прибутково-видаткова накладна, приймально-здавальні документи, рахунок-фактура, свідоцтво про якість товару, сертифікат відповідності державній системі сертифікації, товарно-транспортна накладна 2. Дані рахунків бухгалтерського обліку 23 „Виробництво”, 26 „Готова продукція”, 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, 90 „Собівартість реалізації” та інші 4. Фінансова звітність ф. № 1 „Баланс”, ф. № 2 „Звіт про фінансові результати”, ф.№5 „Примітки до річної фінансової звітності” 5. Статистична звітність ф. № 1 – підприємництво „Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф. № 1-Б „Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість”, ф№1-П (термінова) „Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)”, ф № 1-послуги „Звіт про обсяги реалізованих послуг” 6. Інші джерела рапорти про випуск продукції, здачу готової продукції, дані про простої обладнання, журнал техніко-економічних показників роботи цеху, робочі наряди, дані про якість продукції, планові матеріали відповідного відділу, результати попередніх аналітичних досліджень 1.2 Методика аналізу виробництва і реалізації продукції підприємства Здійснення аналізу діяльності підприємства потребує організації аналітичної роботи, спрямованої на системне, повне дослідження роботи підприємства з метою використання його результатів у прийнятті управлінських рішень. Аналітичну роботу на підприємстві поділяють на такі етапи: визначення суб’єктів і об'єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження; планування аналітичної роботи; інформаційне забезпечення аналізу; аналітичне опрацювання даних; документальне оформлення результатів аналізу. Визначення суб'єктів і об'єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження. Організаційні форми аналізу діяльності підприємства визначаються складом апарату і технічним рівнем управління. В практиці аналітичної роботи розрізняють дві організаційні форми: централізовану і децентралізовану. Централізована форма передбачає зосередження всієї аналітичної діяльності у спеціальному структурному підрозділі (відділі або секторі аналізу діяльності підприємства), що гарантує єдність методичного забезпечення аналізу, чіткий розподіл функцій між виконавцями, можливість використання прогресивних інформаційних технологій. Основним її недоліком є відокремленість аналітичної роботи від функціональних сфер підприємства. Децентралізована форма передбачає, що аналіз проводять працівники функціональних підрозділів відповідно до їх компетенції. У такому випадку забезпечується комплексне вивчення окремих функціональних сфер підприємства та пошук найоптимальнішого варіанта їх розвитку, уникнення дублювання робіт різними функціональними службами. При цьому розподіл обов'язків між окремими виконавцями повинен бути обгрунтованим, зокрема з врахуванням розміру підприємства, структури виробництва та управління, технічної оснащеності управлінських процесів, організації інформаційного забезпечення тощо. Це сприяє зменшенню обсягу робіт з обробки інформації, використанню 1 результатів аналізу для прийняття управлінських рішень у кожній функціональній сфері. Незалежно від організаційних форм методичне керівництво аналітичними дослідженнями здійснюється: на великих підприємствах - заступнком директора з економічних питань (головним економістом), а на середніх і малих - головним бухгалтером. Планування аналітичної роботи. Планування аналітичних досліджень на підприємстві організовує керівник аналітичної служби, який формує план аналітичної роботи і план (програму) конкретного аналізу, пан аналітичної роботи складають на рік з розбивкою по кварталах. Планування аналітичної роботи передбачає вирішення таких питань: 1. Розробка програми аналізу діяльності підприємства, що передбачає визначення мети, об'єктів, складу, послідовності, строків виконання аналізу. Ці питання стосуються як комплексного, системного аналізу господарської діяльності підприємства, так і тематичного аналізу окремих питань діяльності. 2. Визначення структурних підрозділів - виконавців аналізу, координація і взаємозв'язок їх діяльності, визначення функцій. 3. Визначення звітності, що є джерелом інформації, оцінки її повноти і достовірності; визначення підрозділів, що надають інформацію. 4. Визначення методології аналітичної роботи, спрямованої на виявлення і вимірювання факторів і причин відхилень у роботі підприємства від запланованих показників з урахуванням сфери діяльності підприємства, галузевої приналежності, специфіки техніки і технології. 5. Визначення методології обробки, систематизації, узагальнення і форми представлення інформації керівникам підприємства з метою прийняття управлінських рішень. Групою, що координує, аналізує, систематизує і узагальнює інформацію, яка надходить від різних підрозділів підприємства, є економіко-аналітична група. Основні функції економіко-аналітичної групи полягають у такому:  визначення цілей, об'єктів аналізу, розподіл функцій з аналізу діяльності підприємства між виконавцями, складання плану комплексного аналізу діяльності підприємства;  визначення джерел інформації для аналізу і форми її представлення;  оцінка достовірності інформації;  аналіз факторів зовнішнього середовища; аналіз ринкових цін на продукцію, ресурси; аналіз конкурентів і конкурентних переваг підприємства;  оцінка економічної ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства;  аналіз відомостей, що надходять від служби маркетингу;  аналіз темпів інфляції;  контроль прискорення обіговості оборотних засобів;  аналіз і контроль суми витрат на виробництво і збут продукції, фінансових результатів;  контроль за використанням коштів;  аналіз ефективності діяльності працівників управлінського персоналу;  систематизація, узагальнення інформації, її обробка, представлення в формі рекомендацій щодо поліпшення результатів господарської діяльності підприємства. Розподіл роботи з аналізу між функціональними підрозділами залежить від завдань, що покладені на підрозділи, від розміру і структури управління підприємством. Виробничий відділ здійснює аналіз виконання виробничої програми з кількості, номенклатури, асортименту, ритмічності виробництва, якості продукції, аналізує причини браку. Технологічний відділ аналізує виконання інвестиційного плану, рівень техніки і технології, виконання плану вдосконалення якості продукції; використання засобів для технічного розвитку виробництва. Спеціальне конструкторське бюро здійснює аналіз проектних витрат на нову продукцію. Для цих цілей використовується функціонально-вартісний аналіз, який дозволяє забезпечити оптимальний рівень витрат на нову продукцію, що розробляється на підприємстві. Відділ якості аналізує і контролює якість продукції, додержання технологічного регламенту, вивчає причини внутрішнього і зовнішнього браку, рекламації споживачів продукції, виконання заходів щодо поліпшення якості продукції. Відділ головного механіка здійснює аналіз виконання плану і якості капітального ремонту, модернізації обладнання, механізації і автоматизації виробництва. Відділ головного енергетика аналізує виконання планів встановлення енергетичного обладнання, його капітального ремонту і модернізації, виконання плану з економії витрат енергетичних ресурсів. Відділ постачання аналізує виконання плану матеріально-технічного постачання, відпуску матеріальних ресурсів у виробництво у межах норм; виявляє надлишкові матеріали; оцінює відповідність складських запасів встановленим нормам. Відділ збуту здійснює аналіз виконання договірних зобов’язань, плану відвантаження продукції, комплектності продукції на складі, причин збільшення залишків продукції на складі у межах номенклатури і асортименту понад встановлені нормативи; виявляє продукцію, яка користується підвищеним попитом. Планово-економічний відділ аналізує виконання плану з технікоекономічних показників як по окремих підрозділах, так і по підприємству в цілому. Відділ праці і заробітної плати здійснює аналіз забезпеченості підприємства кадрами в межах професій, кваліфікації; використання робочого часу; організації і нормування праці; продуктивності праці; ефективності діючих систем організації оплати праці, ефективності використання коштів на оплату праці. Бухгалтерія аналізує витрати на виробництво і збут продукції; оборотність оборотних засобів; фінансовий стан підприємства. Фінансовий відділ здійснює аналіз балансу доходів і витрат, показників реалізації продукції, прибутку і рентабельності, взаємовідносин підприємства з Державним бюджетом; аналіз розрахунків з банками, постачальниками і покупцями; аналіз фінансового стану підприємства. Відділ маркетингу здійснює аналіз кон’юнктури ринку; вивчає попит на продукцію підприємства, аналізує внутрішньовиробничі фактори і фактори зовнішнього середовища; розробляє програму і здійснює аналіз конкурентів; аналізує ринкові ціни і політику ціноутворення на підприємстві; оцінює ефективність системи формування попиту і стимулювання збуту, рекламних заходів, які здійснює підприємство. Інформаційне забезпечення аналізу. Відповідальним етапом аналізу діяльності підприємства є збирання і підготовка інформації, яка передбачає перевірку її за формою і змістом. На першому рівні перевірки необхідно переконатися у повноті зібраної інформації, правильності арифметичних підрахунків, спрощенні числових даних, зіставимості показників, які містяться в різних джерелах. Перевірка по суті зводиться до оцінки достовірності зібраної інформації. Аналітичне оброблення даних. Цей етап вважають найвідповідальнішим, тому що він передбачає вибір конкретних методів аналізу до оброблення зібраної інформації відповідно до мети аналізу та їх реалізацію. Документальне оформлення результатів аналізу. Результати аналізу можуть бути оформлені у вигляді таких документів: пояснювальна записка, аналітична довідка, аналітичний висновок. Пояснювальну записку складають переважно при направленні результатів аналізу вищому органу управління чи контролю. Вона містить висновки про результати господарської діяльності підприємства і пропозиції щодо їх поліпшення. В аналітичній довідці подають результати аналізу, які призначені для внутрішнього використання. Аналітичний висновок готується, коли аналіз проводить стороння організація. У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання: 1) Якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і окремих виробничих підрозділів; 2) Оцінка виконання планів виробництв, постачання і реа¬лізації продукції, динаміки обсягів виробництва; 3) Визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, зокрема у звітному періоді; 4) розкриття взаємозв'язку взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо; 5) визначення внутрішньогосподарських резервів зростан¬ня обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання. Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції, форма № 1-п, а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані про випуск, відвантаження і реалізацію продукції, інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажаної також ознайомитись із залишками незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма № 1). Аналіз обсягів виробництва продукції звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб. Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дає змогу запобігти перекрученням, котрі заподіює інфляція. Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'яз¬ково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку, й виокремити такі, що діяли на народногосподар¬ському рівні, тобто були зовнішніми. Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не менше. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовуючи на додатковий випуск продукції. Всі заходи щодо розвитку спеціалізації та коопе¬рації також помітно впливають на обсяги виробництва. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є основним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки при цьому визначається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації. Доцільно виділити чотири етапи дослідження резервів виробництва і реалізації продукції. На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх резервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються зміною кон'юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та ін. Виділення цих резервів можливе за методикою, яка висвітлена у попередніх розділах. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насамперед з використанням виробничого потенціалу. Вони є основною областю аналітичних досліджень. На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною доцільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними передумовами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забезпечення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ресурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Визначальним же напрямом мобілізації резервів виробництва і реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності. Інтенсифікація використання виробничих ресурсів є головною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану. На третьому етапі дають оцінку резервів організації виробничого процесу. Раціональна організація виробничого процесу пов'язана із забезпеченням ритмічності і комплектності виробництва і збуту продукції відповідно до умов договорів поставки. На четвертому етапі виявляють можливості збільшення обсягу продажу, тобто виручки від реалізації продукції. Аналіз резервів приросту реалізації продукції включає пошук резервів збільшення товарного випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції на кінець аналізованого періоду. Можливості приросту товарного випуску оцінюються як за випуском товарної продукції за аналізований період, так і за зміною залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду. Найповніше резерви товарного випуску виявляються на перших трьох етапах аналізу. Щодо оцінки зміни залишків незавершеного виробництва, то слід зазначити, що частина їх має нормативний характер (для забезпечення ритмічності виробництва), а понаднормативні запаси скорочують можливості приросту реалізації. До основних факторів, які визначають обсяг незавершеного виробництва (Пн), належать: характер наростання витрат, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів і середньодобовий випуск продукції. Важливим аспектом аналізу резервів реалізації продукції є оцінка структури формування зміни обсягу реалізації за рахунок зміни: кількості проданої продукції, її трудомісткості, власних матеріальних витрат на кооперовані поставки напівфабрикатів і комплектуючих виробів, прибутку та залишків нереалізованої продукції. М'ясо

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

24 вер 15:56

Дата останної зміни:

24 вер 15:56

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

12 000.00UAH

запланований

Планова сума закупівлі

12 000.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-16-002997-a

ДК 021:2015: 15110000-2 М'ясо (М'ясо свинини охолоджене; Філе куряче охолоджене)

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

16 вер 10:13

Дата останної зміни:

16 вер 10:17

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

71 400.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-09-16-002173-a

Планова сума закупівлі

71 400.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-09-018224-a

ДК 021:2015, код 15330000-0 – Оброблені фрукти та овочі (Томатна паста, сухофрукти, квашена капуста, огірки квашені, горошок свіжоморожений, ягоди свіжоморожені).

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

09 вер 17:52

Дата останної зміни:

09 вер 17:57

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

17 030.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-09-09-015017-a

Планова сума закупівлі

17 030.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-09-018153-a

ДК 021:2015, код 03220000-9 – Овочі, фрукти та горіхи (Буряк, морква, капуста, цибуля, апельсини, банани, яблуко, лимони)

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

09 вер 17:44

Дата останної зміни:

09 вер 17:49

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

54 465.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-09-09-014940-a

Планова сума закупівлі

54 465.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-09-018046-a

ДК 021:2015, код 15610000-7 – Продукція борошномельно-круп’яної промисловості (Борошно пшеничне, борошно кукурудзяне, крупа кукурудзяна, вівсяні пластівці, гречана крупа, пшенична крупа, пшоно, ячмінна крупа, рис, булгур, перлова крупа, крупа горох).

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

09 вер 17:34

Дата останної зміни:

09 вер 17:39

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

6 378.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-09-09-014835-a

Планова сума закупівлі

6 378.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-09-017931-a

ДК 021:2015 15870000-7 Заправки та приправи

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

09 вер 17:25

Дата останної зміни:

09 вер 17:29

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

570.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-09-09-014743-a

Планова сума закупівлі

570.00UAH

Перейти

UA-P-2026-09-09-017744-a

ДК 021:2015 15530000-2 Вершкове масло (Масло вершкове)

Закупівельник:

Замовник:

Дата публікації:

09 вер 17:12

Дата останної зміни:

09 вер 17:16

Закупівля без використання електронної системи

Планова сума закупівлі

10 920.00UAH

Оголошено тендер:

UA-2026-09-09-014602-a

Планова сума закупівлі

10 920.00UAH

Перейти

Корисна інформація

Закупівлі

Беріть участь та перемагайте у закупівлях

Створити акаунт

Центр знань

Останні оновлення та корисні статті в нашому центрі знань

Ознайомитись