Альтернативні тендерні пропозиції: Закон 4888-IX

Альтернативні тендерні пропозиції у публічних закупівлях: новий механізм Закону № 4888-IX

Автор: Софія Нечипоренко, юрист АО «Шкребець і партнери»
Опубліковано: серпень 2026 р.

Наприкінці травня 2026 року Верховна Рада прийняла новий Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX. Він набрав чинності 24 червня 2026 року, але більшість норм вводиться в дію 24 березня 2027 року. До цього часу публічні закупівлі регулюються Законом № 922-VIII та Особливостями (Постанова КМУ № 1178).

Новий Закон розроблений на виконання Директиви ЄС 2014/24/ЄС і запроваджує низку нових інструментів: динамічні системи закупівель, інноваційне партнерство, спільні закупівлі. Серед них — механізм альтернативних тендерних пропозицій (варіантів), який є одним із найбільш практичних нововведень для учасників ринку.

Що таке «варіант» за новим Законом

Стаття 1 Закону № 4888-IX містить пряме визначення:

Варіант — альтернативна тендерна пропозиція щодо предмета закупівлі, яка може бути подана учасником процедури закупівлі, якщо це передбачено тендерною документацією, в порядку, визначеному статтею 26 цього Закону.

Ключовий акцент: варіант — це не просто додаткові документи або уточнення. Це окрема пропозиція з іншими технічними характеристиками, яка конкурує з основною або замінює її.

Коли замовник може дозволити подання варіантів

Право на варіант виникає виключно за ініціативою замовника і лише для конкурентних процедур, вартість предмета закупівлі яких дорівнює або перевищує поріг, визначений ч. 3 ст. 13 Закону (закупівлі, що підлягають опублікуванню з розширеним набором вимог).

Замовник має право, але не зобов'язаний передбачити можливість подання варіантів у тендерній документації. Якщо він це робить — зобов'язаний також визначити:

• мінімальні вимоги до варіанта
• конкретні вимоги до подання — зокрема, чи може варіант подаватися без основної тендерної пропозиції

Якщо тендерна документація не передбачає можливості подання варіанта, а учасник все одно його подав — такий варіант не розглядається та відхиляється разом з іншою тендерною пропозицією учасника.

Вимоги до варіанта

Варіант підпорядковується двом обов'язковим умовам відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону. Технічні характеристики варіанта мають відрізнятися від поданої тендерної пропозиції і водночас відповідати мінімальним вимогам, визначеним замовником у тендерній документації. Крім того, варіанти повинні бути пов'язані з предметом закупівлі (предметом публічного договору) — пропонувати щось принципово інше за технічним рішенням, але в межах тієї самої потреби замовника.

Крім того, замовник у тендерній документації повинен визначити мінімальні вимоги до предмета закупівлі — і для цього може використовувати опис функціонального призначення предмета, а не лише технічні характеристики. Це відкриває можливість для справді нестандартних рішень, якщо вони виконують потрібну функцію.

Два формати подання варіанта

Залежно від того, що прописав замовник у тендерній документації, учасник може подати варіант:

Формат 1 — разом з основною тендерною пропозицією. Учасник подає і основну пропозицію, і варіант одночасно. Їх оцінюють окремо.

Формат 2 — як самостійна альтернатива (без додаткового подання основної тендерної пропозиції). У такому разі варіант є єдиною заявкою учасника.

Один учасник може подати лише один варіант — незалежно від формату.

Забезпечення варіанта

Відповідно до ст. 28 Закону, замовник має право встановити вимогу щодо надання забезпечення варіанта — аналогічно забезпеченню тендерної пропозиції.

Розмір забезпечення: не більше 0,5% очікуваної вартості для робіт та 3% очікуваної вартості для товарів і послуг. Забезпечення подається одночасно з варіантом.

Умови повернення і неповернення забезпечення варіанта відповідають загальним правилам забезпечення тендерної пропозиції.

Правила відхилення варіанта та його оцінка

Стаття 26 Закону містить дві важливі норми щодо відхилення, яких немає у більшості оглядів.

Незалежність варіанта і основної пропозиції. Відхилення варіанта не є підставою для відхилення основної тендерної пропозиції — і навпаки. Варіант і основна пропозиція мають самостійний юридичний статус: доля однієї не визначає долю іншої, якщо тільки замовник у тендерній документації прямо не передбачив зворотне.

Оцінка варіанта. Якщо подання варіантів передбачено тендерною документацією, варіант оцінюється за тими самими критеріями, що й звичайні тендерні пропозиції.

Для товарів і послуг: замовник, який дозволив варіанти, не може відхилити варіант лише на тій підставі, що він передбачає укладення договору іншого виду (наприклад, замість договору поставки товару — договір надання послуг, або навпаки). Це важлива гарантія проти надмірно формального підходу до оцінки.

Що це означає на практиці

Механізм варіантів — це виграш для учасників: замість одного стандартного рішення вони можуть запропонувати альтернативу з іншими технічними параметрами, потенційно більш ефективну або дешевшу.

Для замовників це одночасно можливість і відповідальність. Чітко сформульовані мінімальні вимоги — обов'язкова умова. Розмиті або відсутні вимоги до варіанта можуть призвести до некоректного оцінювання або оскарження.

Важливо: новий Закон вводиться в дію 24 березня 2027 року — а це означає, що закупівлі до 24.03.2027 відбуваються без механізму варіантів. Застосовувати цей інструмент у реальних закупівлях до цієї дати неможливо — але підготуватися до нього варто вже зараз.

Детальніше про нові процедури та підходи нового Закону читайте у статті Закон 4888-IX «Про публічні закупівлі» 2026: головні зміни. Про порядок звернень учасників до замовника у поточних тендерах — у статті Порядок звернень учасників закупівель до замовника.

FAQ: найчастіші запитання

Нормативна база

• Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі», ст. 1 (визначення «варіант»), ст. 26 (варіант), ст. 28 (забезпечення варіанта), ст. 34 (відхилення) — набирає чинності 24.06.2026, вводиться в дію 24.03.2027 → zakon.rada.gov.ua
• Директива ЄС 2014/24/ЄС від 26.02.2014 (ст. 45 — варіанти) → eur-lex.europa.eu

Матеріал підготовлено Софією Нечипоренко, юристом АО «Шкребець і партнери», у співпраці з командою e-Lot Procurement. Стаття носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.