Новий Закон про публічні закупівлі 2026: головні зміни

Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX: що змінилось кардинально

Автори: Олексій Менів, адвокат, кандидат юридичних наук;
Олег Печений, кандидат юридичних наук, доцент, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
Опубліковано: серпень 2026 р.

Значною віхою у розвитку українського законодавства 2026 року стало прийняття нового Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі». Закон набрав чинності 24.06.2026, однак вводиться в дію з 24.03.2027 — через 9 місяців після набрання чинності. Окремі положення почали діяти з 24.06.2026.

Це важлива деталь: до 24.03.2027 основним діючим нормативним актом залишається старий Закон № 922-VIII. Нова редакція вже є — але ще не застосовується до реальних закупівель.

Розбираємо, що змінилося кардинально, що залишилося по-старому — і на що звернути увагу вже зараз.

Чому прийнятий новий Закон: коротко про причини

Новий Закон — не чергове «точкове» оновлення, яких у сфері публічних закупівель відбувалося чимало. Це концептуальна перебудова всієї архітектури регулювання. Основних причин чотири.

Перша і головна — євроінтеграційні вимоги: виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та імплементація директив 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС. Окремі конструкції Закону прямо запроваджені на виконання цих директив: зарезервовані контракти (ст. 18 Закону, ст. 20 Директиви 2014/24/ЄС), динамічні системи закупівель (ст. 34 Директиви), спільні закупівлі (ст. 38 Директиви).

Друга причина — накопичені проблеми практики: суперечності і питання, що склалися у процесі застосування попереднього закону і потребували системного вирішення, а не окремих поправок.

Третя — розширення предмету регулювання: включення нових механізмів і процедур, яких попередня редакція не передбачала.

Четверта — скасування Господарського кодексу. Закон від 09.01.2025 № 4196-IX передбачає перетворення державних і комунальних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю у визначені строки. Це вплине на їх статус як замовників, а відповідно — і на порядок укладання та виконання договорів, застосування договірних санкцій і цивільно-правової відповідальності у сфері публічних закупівель.

Структура нового Закону

Новий Закон є досить об'ємним: 59 статей, об'єднаних у 14 розділів. Найбільший — «Загальні умови проведення закупівель» — охоплює електронну систему закупівель, спільні закупівлі, зарезервовані контракти, рамкові угоди, оскарження, тендерну документацію та пропозиції, електронні аукціони.

Структура решти розділів відображає послідовність конкурентних і неконкурентних процедур: загальні положення; державне регулювання (контроль, моніторинг); конкурс проектів; відкриті торги; конкурентна процедура з переговорами; конкурентний діалог; процедура торгів з обмеженою участю; переговорна процедура без попередньої публікації; договір про закупівлю; відповідальність; особливості введення в дію і перехідний період.

Два розділи варті окремої уваги. Процедура інноваційного партнерства — запроваджена для закупівель складних предметів, що можуть включати інноваційні рішення та технології, потребу в яких неможливо або недоцільно задовольнити шляхом закупівлі доступних на ринку предметів. Динамічні системи закупівель — з'явилися на законодавчому рівні вперше; конструкція включає кваліфікаційний відбір кандидатів і подальшу закупівлю у кваліфікованих кандидатів.

Натомість із нової редакції зникла «спрощена закупівля» — конструкція для закупівель до визначеної законом суми. Замість неї — нові підходи до порогових закупівель, уніфіковане використання електронного каталогу та динамічних систем закупівель.

Учасники: що змінилося

Законом визначено, хто може бути замовником, кандидатом та учасником конкурсу проектів і процедур закупівель.

Учасники — суб'єкти господарювання: юридичні особи (у тому числі юридичні особи публічного права), фізичні особи та фізичні особи-підприємці.

Замовники систематизовані у дві групи: по-перше, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування; по-друге, юридичні особи та їх об'єднання, які відповідають визначеним Законом критеріям щодо статусу розпорядника або отримувача бюджетних коштів, фінансування, ступеня корпоративного контролю з боку держави або територіальної громади, здійснюваних видів діяльності.

Серед змін у складі учасників — новий суб'єкт процедури закупівель: об'єднання учасників без створення юридичної особи, у тому числі резидентів і нерезидентів у різних комбінаціях. Участь у закупівлі можлива на підставі договору про наміри (або протоколу про наміри) укласти договір про спільну діяльність або вже наявного такого договору, укладеного з метою участі у конкретній закупівлі. Така конструкція дає бізнесу реальний інструмент для об'єднання потенціалу — особливо для великих інфраструктурних замовлень відбудовного характеру, де жоден учасник поодинці може не відповідати всім кваліфікаційним вимогам.

Предмет закупівель

Закон визначає предмет закупівлі як товари, роботи, послуги, що закуповуються замовником відповідно до його вимог. Законом надані визначення кожного з цих понять.

Послуги — будь-який предмет договору, крім товарів і робіт. До послуг належать: транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, фінансові та консультаційні послуги, послуги, пов'язані з роботами, поточний ремонт, послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів з урахуванням вартості запасних частин.

Роботи — результат будівельних або інженерно-монтажних робіт, достатній для виконання економічної або технічної функції. Предметом підрядного договору може бути виконання робіт або ж виконання робіт з розробкою проектної документації, результатом яких є будівництво нових об'єктів, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів.

Окремо врегульовано змішаний предмет закупівлі — коли замовник планує придбати одночасно товари і/або послуги, і/або роботи в одному закупівельному процесі. Правило визначення предмета залежить від комбінації: якщо закуповуються товари + послуги — предмет визначається за тим, чия вартість вища; якщо послуги + роботи або товари + роботи — за тією частиною, яка є визначальною для виконання договору та результату закупівлі.

Наприклад (з Пояснювальної записки до законопроекту): закупівля МРТ-апарату (товар) разом з будівництвом нового об'єкту (роботи) визначатиметься як роботи; закупівля запчастин (60%) разом з послугами з ремонту автомобіля (40%) визначатиметься як товари.

Договір у сфері публічних закупівель: що змінилося

Договір у сфері публічних закупівель визначений як публічний договір, що укладається відповідно до ЦК України з урахуванням особливостей Закону.

Зміни у договірній частині суттєві:

• Допускається можливість затвердження КМУ типового договору щодо конкретного предмета закупівель
• Договори можна укладати у формі електронного документа, прирівняного до письмової форми, яку можна передати та відтворити за допомогою електронних засобів; примірні форми затверджуватиме Уповноважений орган
• Збережені рамкові угоди, запроваджені нові конструкції: зарезервовані контракти, спільні закупівлі тощо
• Законом визначені підстави нікчемності публічного договору та підстави дострокового розірвання — яких наразі немає у ЦК України
• Заборонено укладення публічних договорів, що передбачають оплату замовником до/без проведення закупівель, крім випадків, прямо передбачених Законом; порушення цієї заборони тягне нікчемність такого договору

Про зміни умов чинних договорів у публічних закупівлях та підстави для продовження строків читайте у статті Продовження строку договору про закупівлю: об'єктивні обставини та документальне підтвердження.

Про те, які процедури закупівель зараз застосовуються в умовах воєнного стану, читайте у статті Відкриті торги з особливостями 2026: етапи та ризики.

Важливо враховувати правило пріоритетності норм Закону в системі законодавства: відносини у сфері закупівель регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених самим Законом.

Таке бачення договору у сфері публічних закупівель як публічного породжує певні проблеми з огляду на його співвідношення із публічним договором за ЦК України. Істотні відмінності між ними — підстави нікчемності, підстави дострокового розірвання, заборони, яких немає у ст. 633 ЦК, — впливатимуть як на договірну практику, так і на практику вирішення спорів. У багатьох критеріях, особливо щодо суб'єктного складу та обмеження свободи договору, публічний договір у сфері закупівель наближається до адміністративного договору.

Наразі говорити про стале правозастосування цих конструкцій передчасно — Закон вводиться в дію лише 24.03.2027, і до цієї дати реальні закупівлі ведуться за старим Законом № 922-VIII. Але вже зараз варто відстежувати, як законодавець та суди визначатимуться з питанням юрисдикції: наближеність публічного договору у закупівлях до адміністративного договору може стати підставою для переміщення спорів в адміністративні суди.

📌 Наступні публікації: детальний аналіз нових договірних конструкцій — зарезервованих контрактів, спільних закупівель, підстав нікчемності та дострокового розірвання публічного договору.

FAQ: найчастіші запитання

Нормативна база

• Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» (набрав чинності 24.06.2026, вводиться в дію 24.03.2027) → zakon.rada.gov.ua
• Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (чинний до 24.03.2027) → zakon.rada.gov.ua
• Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX (скасування ГК України, перетворення підприємств) → zakon.rada.gov.ua
• Директива ЄС 2014/24/ЄС від 26.02.2014 про публічні закупівлі → eur-lex.europa.eu

Матеріал підготовлено Олексієм Менівим (адвокат, к.ю.н.) та Олегом Печеним (к.ю.н., доцент, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді) у співпраці з командою e-Lot Procurement. Окремі положення нового Закону та нові конструкції будуть детально проаналізовані в наступних публікаціях. Стаття носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.