Учасники закупівель за Законом 4888-IX: склад і критерії
Закон 4888-IX: новий суб'єкт закупівель — об'єднання учасників, нові критерії замовників і що відбувається з ДП/КП після перетворення на АТ/ТОВ.
Учасники процедури закупівель: що змінилося за оновленим Законом
Автори: Олексій Менів, адвокат, кандидат юридичних наук;
Олег Печений, кандидат юридичних наук, доцент, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
Опубліковано: жовтень 2026 р.
Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» (Закон № 4888-IX) — важливий етап розвитку українського закупівельного законодавства. Він суттєво оновив усі складові механізму закупівель, включаючи визначення, перелік та вимоги до учасників процедури.
У цьому матеріалі — аналіз змін щодо складу учасників і нормативних критеріїв до них.
Учасники: як змінився склад за новим Законом
Законом визначено, хто може бути:
- замовниками
- кандидатами
- учасниками конкурсу проектів і процедури закупівель
Учасники визначаються як суб'єкти господарювання, до яких належать юридичні особи (у тому числі юридичні особи публічного права), фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці.
У складі учасників немає поняття «постачальник» — і це пов'язано з тим, що європейські процедури розрізняють осіб, яких запрошують подати заявку на участь, і осіб, які подали вже саму пропозицію. У самому Законі № 4888-IX, як і в тексті старого Закону № 922-VIII, постачальник згадується, але у розумінні фіналізації процедури закупівлі — при підписанні договору. Тому серед складу учасників постачальник як такий не фігурує: за логікою законодавця учасник при перемозі трансформується у постачальника.
Замовники: нова систематизація
Законом систематизовано підхід до визначення замовників, що дозволяє поділити їх на дві основні групи:
Група І. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, їх об'єднання (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888-IX).
Група ІІ. Юридичні особи та їх об'єднання, які відповідають визначеним законом критеріям щодо статусу розпорядника або отримувача бюджетних коштів, фінансування, ступеня корпоративного контролю з боку держави або територіальної громади, здійснюваних видів діяльності тощо (пункти 2, 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888-IX).
Порівняльна таблиця: критерії визначення замовників
На відміну від попереднього Закону № 922-VIII, новий Закон № 4888-IX змінив критерії визначення замовників з урахуванням імплементації директив ЄС.
| № | Ознаки (критерії) | Попередній Закон № 922-VIII | Новітній Закон № 4888-IX | Що відпало / Що дублюється / Новели |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Структура кола замовників | Поділ на чотири категорії: органи державної влади та місцевого самоврядування, органи пенсійного і соціальних фондів, юридичні особи для задоволення потреб держави/ТГ, суб'єкти господарювання в окремих сферах. | Систематизація за двома основними групами: класичні публічні замовники та замовники в окремих сферах господарювання. | Органи влади та місцевого самоврядування є замовниками в обов'язковому порядку; запроваджена чітка функціональна адаптація до стандартів ЄС. |
| 2 | Комерційна / промислова основа діяльності | Вимога обов'язкової відсутності діяльності на комерційній чи промисловій основі для підприємств, установ, організацій, які не є органами влади. Критерій «діяльність» (п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922-VIII). | Оцінка за критерієм ринкової поведінки та функціонального призначення суб'єкта. Критерій «потреби» (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888-IX). | Що відпало: прив'язка до статутної назви підприємства (ДП, КП). Зміна критерію «діяльності» на критерій «потреб». |
| 3 | Наявність спеціальних або ексклюзивних прав | Застосовувалося переважно для природних монополій та визначених сфер діяльності. | Надання спеціальних чи ексклюзивних прав державними органами/ОМС є безпосереднім критерієм для зарахування до замовників в окремих сферах. | Наявність спеціального права за відсутності відкритого конкурентного ринку автоматично підпорядковує суб'єкта вимогам закону. |
| 4 | Корпоративний контроль та фінансування | Пряме володіння часткою понад 50%, більшість у органах управління або переважне фінансування з бюджету. | Збережено та розширено критерії корпоративного та фактичного вирішального впливу (включаючи опосередковане володіння). | Дублюється за суттю, але деталізовано технічні механізми визначення корпоративного контролю. |
Об'єднання учасників — новий суб'єкт публічних закупівель
З'явився новий суб'єкт процедури закупівель — об'єднання учасників, у тому числі резидентів, без створення юридичної особи. Таке об'єднання можливе у різних модифікаціях — як резидентів, так і нерезидентів.
Важливо: об'єднання учасників публічних закупівель — це не юридична особа, державній реєстрації не підлягає, а є договірним об'єднанням юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців.
Об'єднання учасників може брати участь у публічній закупівлі, якщо заздалегідь домовиться про це на підставі договору про наміри (протоколу про наміри тощо) укласти договір про спільну діяльність з метою участі у конкретній закупівлі — або вже має такий договір.
Закон не визначає, який конкретний спосіб створення об'єднання застосовується у тій чи іншій ситуації. Тому учасники самостійно визначають, створюється об'єднання на підставі договору чи протоколу про наміри. Відповідно до п. 49 ч. 1 ст. 1 Закону № 4888-IX перелік правових форм не є вичерпним — учасники вправі самостійно обрати назву і зміст цього документа (наприклад, меморандум про наміри).
Щодо договору про спільну діяльність — вимоги до його змісту визначені ст. 1130–1143 ЦК України. Є додаткова вимога: такі договори відповідно до п. 64.6 ст. 64 ПК України повинні перебувати на обліку у контролюючих органах. Договір про спільну діяльність, у тому числі щодо участі в закупівлях, повинен перебувати на обліку у податкових органах.
Натомість для договору про наміри (протоколу про наміри) такої вимоги податкове законодавство не містить.
Якщо учасники об'єднання оформили відносини договором про наміри і не ставили його на облік у податкових органах — Закон прямих санкцій не встановлює. Але практичні наслідки є: такі учасники не зможуть відкрити поточний рахунок у банку для спільної діяльності, оскільки для відкриття рахунку необхідно подавати банку документи, що підтверджують взяття на облік у контролюючому органі договору про спільну діяльність (п. 43 Інструкції НБУ, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 162).
Питання та відповіді про об'єднання учасників
Державні і комунальні підприємства як замовники
Державні і комунальні підприємства можуть виступати замовниками у процедурах закупівель. Але з'явилась важлива деталь: за Законом № 4888-IX серед учасників процедур закупівель вживається не застарілий термін «підприємства, установи, організації», як це було у попередній редакції, а узагальнений — юридичні особи (п. 49 ч. 1 Закону № 4888-IX).
При цьому слід враховувати зміни, що відбулися у законодавстві щодо цих організаційно-правових форм. За Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX (введено в дію 28.08.2025) втратив чинність ГК України та передбачено перетворення державних і комунальних підприємств в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю у визначені строки.
Відповідно, на час набуття чинності відповідних положень Закону № 4888-IX державні і комунальні підприємства можуть перебувати на різних стадіях перетворення. Але прийняття рішення про перетворення само по собі не повинно впливати на процедури закупівель, у яких таке підприємство бере участь: перетворення є різновидом правонаступництва, тому АТ або ТОВ є правонаступником ДП, КП у всіх правовідносинах, включаючи відносини щодо здійснення закупівель.
Тому якщо державне чи комунальне підприємство було перетворено, приміром, на ТОВ, але не змінилися ні його вид діяльності, ні місце у ринковому середовищі, то на нього поширюються вимоги Закону № 4888-IX з дотриманням умов, визначених цим Законом.
Мінекономрозвитку України у листі № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018 роз'яснювало: правонаступник замовника може завершувати процедури закупівель, розпочаті юридичною особою, що припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений нею договір про закупівлю — за умови, що правонаступництво оформлено в установленому порядку.
Детальніше про загальну структуру нового Закону 4888-IX — у статті Закон 4888-IX «Про публічні закупівлі» 2026: головні зміни. Про альтернативні тендерні пропозиції — нові механізми для учасників — читайте у статті Альтернативні тендерні пропозиції: що передбачає Закон 4888-IX.
Висновки
Система учасників процедури закупівель за Законом № 4888-IX не зазнала кардинальних змін, однак законодавець якісно перебудовує відповідні критерії, намагається наблизити їх до стандартів і підходів ЄС, вносить до кола учасників додатковий суб'єкт — об'єднання учасників, що вимагає детальної адаптації до системи закупівель з урахуванням договірних, розрахункових, облікових та інших аспектів.
Проведеним оглядом не вичерпується коло проблем, пов'язаних із імплементацією новітніх конструкцій Закону № 4888-IX у практику закупівель, — зокрема у частині, що стосується учасників, об'єднань юридичних осіб. Цим питанням буде присвячено наступні публікації.
Нормативна база
- Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» (набрав чинності 24.06.2026, вводиться в дію 24.03.2027), ч. 1 ст. 2, п. 49 ч. 1 ст. 1, ч. 10 ст. 29 → zakon.rada.gov.ua
- Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (чинний до 24.03.2027) → zakon.rada.gov.ua
- Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX (скасування ГК, перетворення підприємств) → zakon.rada.gov.ua
- ЦК України, ст. 635, 1130–1143 → zakon.rada.gov.ua
- Податковий кодекс України, п. 64.6 ст. 64 → zakon.rada.gov.ua
- Постанова Правління НБУ від 29.07.2022 № 162 (Інструкція про відкриття рахунків), п. 43 → zakon.rada.gov.ua
Матеріал підготовлено Олексієм Менівим (адвокат, к.ю.н.) та Олегом Печеним (к.ю.н., доцент, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді) у співпраці з командою e-Lot Procurement. Стаття носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Чи був цей матеріал корисним?
Читайте також:
Автори:
