Протокол випробувань у тендерній документації

Протокол випробувань у тендерній документації: що має право вимагати замовник

Автор: Софія Нечипоренко, юрист АО «Шкребець і партнери»
Опубліковано: вересень 2026 р.

На перший погляд питання здається простим: замовник хоче впевнитися, що товар справді відповідає заявленим технічним характеристикам - і включає у тендерну документацію вимогу подати протокол випробувань від акредитованої лабораторії. Учасник подав технічний паспорт. Що далі?

Насправді відповідь тут не однозначна. Закон одночасно надає замовнику право встановлювати такі вимоги - і прямо передбачає технічний паспорт як законодавчо закріплену альтернативу. Практика АМКУ ще більше ускладнює картину: є рішення і на користь замовника, і на користь скаржника. Розберімо, від чого залежить результат.

Що каже Закон про технічні вимоги і їх підтвердження

Підстава для вимоги

Частина 5 статті 23 Закону «Про публічні закупівлі» (Закон № 922-VIII) прямо дозволяє замовнику вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані товари за своїми характеристиками відповідають вимогам тендерної документації.

Якщо замовник встановлює екологічні або інші характеристики товару - він зобов'язаний зазначити у тендерній документації, які саме документи можуть підтвердити відповідність: маркування, протоколи випробувань, декларації або сертифікати. Ці документи мають бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Додаткова підстава - пункт 4 частини 2 статті 22 Закону: тендерна документація може містити інформацію про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі - але лише «у разі потреби». Тобто протокол випробувань у тендерній документації - не обов'язковий елемент кожного тендера.

Альтернатива, яку часто ігнорують

Частина 6 статті 23 Закону встановлює пряме правило на користь учасника: якщо він не має відповідного маркування, протоколу або сертифіката і не може отримати їх до закінчення строку подання пропозицій з причин, від нього не залежних - він може подати технічний паспорт.

Важливо: замовник не має права просто ігнорувати технічний паспорт або автоматично відхилити пропозицію через його подання замість протоколу. Замовник зобов'язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи підтверджує він відповідність товару тим самим об'єктивним критеріям - і обґрунтувати своє рішення.

Крім того, якщо замовник у документації посилається на конкретний протокол чи сертифікат - він зобов'язаний також приймати еквівалентні документи від акредитованих органів.

Що не є підставою для відхилення: норма Особливостей

Для закупівель, що здійснюються відповідно до Особливостей (Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178), діє спеціальна норма - абзац 5 підпункту 3 пункту 44 Особливостей:

Відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Звідси практичний висновок: якщо протокол випробувань не зазначений у переліку документів, які учасник зобов'язаний надати у складі тендерної пропозиції (додаток до тендерної документації) - відхилити пропозицію через його відсутність неможливо.

Практика АМКУ: два різних сценарії

Практика Антимонопольного комітету з цього питання є неоднорідною. Результат залежить від того, що саме і як сформульовано у тендерній документації.

Сценарій 1: замовник правомірно відхилив - протокол вимагався документацією

У першому рішенні Колегія розглядала скаргу учасника на відхилення його тендерної пропозиції. Учасник посилався на неможливість надати протоколи випробувань на тканини та зазначав про це в листі-роз'ясненні.

Колегія встановила: у складі тендерної пропозиції були відсутні протоколи випробувань на тканини. При цьому учасник не надав доказів того, що вжив усіх залежних від нього заходів для отримання відповідних документів. А отже - не підтвердив наявності передбачених законом умов для застосування технічного паспорта як альтернативи.

Висновок Колегії: відхилення пропозиції замовником є правомірним.

Що це означає на практиці: вирішальним у цій справі було не саме по собі неподання протоколів, а відсутність доказів неможливості їх отримання. Учасник, який хоче скористатися альтернативою у вигляді технічного паспорта, повинен документально підтвердити, що звернувся за протоколом, але не зміг його отримати до кінцевого строку з причин, від нього не залежних.

Сценарій 2: вимоги документації не були порушенням - альтернатива була передбачена

У другому рішенні Колегія розглядала вже не оцінку пропозиції, а правомірність самих вимог тендерної документації. Скаржник вважав дискримінаційним перелік допустимих підтверджуючих документів - маркування, протоколи випробувань, сертифікати та технічний паспорт (за умов ч. 6 ст. 23).

Колегія проаналізувала документацію і не встановила порушення. Ключовий аргумент: документація не містила окремої безумовної вимоги щодо надання саме протоколу випробувань, сертифіката або технічного паспорта. Альтернативи були прямо передбачені - відповідно до норм Закону.

Що це означає на практиці: якщо замовник у документації коректно прописав і протокол, і технічний паспорт як альтернативи (відповідно до ч. 5–6 ст. 23 Закону) - АМКУ не знайде в цьому порушення. Проблеми виникають, коли вимога сформульована як безумовний обов'язок надати протокол - без жодної альтернативи.

Відповідь на ключове питання

Чи має замовник право вимагати протокол випробувань для підтвердження характеристик, вже зазначених у технічному паспорті?

Так - але з обов'язковим застереженням. Право замовника встановлювати такі вимоги закріплене ч. 5 ст. 23 Закону. Однак реалізація цього права має враховувати ч. 6 тієї самої статті, яка прямо встановлює технічний паспорт як законодавчо передбачену альтернативу при виконанні умов.

Автоматично ігнорувати поданий технічний паспорт замовник не може. Він зобов'язаний розглянути його і з обґрунтуванням вирішити, чи підтверджує паспорт відповідність тим самим критеріям, які мав підтвердити протокол.

Правомірність вимоги щодо протоколу потрібно оцінювати в сукупності:

• що конкретно записано в додатках до тендерної документації як обов'язкові документи
• яка мета підтвердження відповідних характеристик і чи виправдовує вона вимогу акредитованого випробування
• чи передбачила документація можливість подання альтернативи відповідно до ч. 6 ст. 23
• чи виконав учасник умови для застосування альтернативи та чи підтверджує паспорт ті самі об'єктивні критерії

Детальніше про строки та порядок звернень учасників до замовника - у статті Порядок звернень учасників закупівель до замовника. Про підстави оскарження до АМКУ - у статті Пояснення замовника по суті скарги АМКУ.

FAQ: найчастіші запитання

Нормативна база

• Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, ч. 1, 5, 6 ст. 23; п. 4 ч. 2 ст. 22 → zakon.rada.gov.ua
• Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 (Особливості), абз. 5 пп. 3 п. 44 → zakon.rada.gov.ua

Матеріал підготовлено Софією Нечипоренко, юристом АО «Шкребець і партнери», у співпраці з командою e-Lot Procurement. Стаття носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.